В цій статті спортсмен-спінінгіст описує алгоритм в основі якого лежать три правила для успішного виведення та підсачування спортивної щуки розміром до 2кг. Перед прочитанням рекомендується ознайомитись з першою частиною, яка описує технічну сторону питанння. Автор не претендує на істину, а лише описує успішний алгоритм з власного досвіду, який допоміг йому стати найкращим риболовом України в сезоні 18-19 і досягнути інших високих результатів.
Правило #1: Щука при підсічці повинна померти. Це цитата десятикратного чемпіона світу Дмитра Корзенкова. Не варто сприймати її буквально (жодна підсічка ще не вбила жодну щуку), але вона ідеально описує саму суть: не буває надто сильних підсічок - бувають лише надто слабкі. Правильна підсічка хльостка. Це не сильна потяжка. Це різкий короткий сильний хльост у якого є вибухова енергія направлена на жала двійника. Ціль підсічки - пробити жорстку частину пащі обома гачками. Це забезпечує 80% успіху в реалізації щучих атак. Якщо це вдається не завжди - значить у вас недостаньо гострі двійники або недостатньо потужна і різка підсічка.
Правило #2: я контролюю рибу, а не вона мене. Контроль риби означає, що ваша здобич рухається прямолінійним курсом від місця підсічки до підсаки по поверхні або під поверхнею. Не вилітає на свічку, не йде убік, не риє дно, не розвертається, не трусить головою, не зриває фрикціон, не заходить у траву... Після підсічки риба повинна одразу зрозуміти, що вона впіймана - опір безглуздий. На практиці це так: спінінг догори, фрикціон затягнутий, працює лише котушка в максимальному темпі - риба рухається по прямій лінії до вас без сильних вибриків.
Правило #3: Агресивне підсачування без шансів. Заведення риби в підсак - це кульмінація всього процесу реалізації щучих атак. Саме тут втрачається левова частка риби. Чому? Бо рибі дають шанс - рятівну заминку перед тим, як завести рибу у сітку. Ця заминка часто псує весь процес, бо саме в цей момент уповільнення або зупинки виведення перед підсачуванням збігаються два фактори: ослаблення тяги як привід взяти рибі ініцативу на себе і переляк щуки від виду спінінгіста, що кидає їй на голову здоровенну штуку. І те і інше запалює у нашої жертви інстинкт самозбереження на повну і ситуація виходить з-під контролю. Смисл в тому, щоб швидкість виведення риби залишалась стабільною від перших підмотів до моменту потрапляння щуки в сітку: жодних уповільнень, зупинок чи заминок перед підсаком. За першої ж нагоди щука трусне головою, вистрибне з води чи зробить іншу витівку - таке підсачування вважається невдалим навіть якщо ціль була досягнута і риба на березі (вам просто пощастило цього разу).
Відповідь на питання із заголовку у 95% випадків - через вашу помилку. Звісно бувають ситуації коли двійник зачепив лиш шкірку скраю пащі і вона просто порвалась або гачок встряг у луску - тут нічого не вдієш. Але як правило, реалізація щучих атак - це прогнозована річ. Якщо ви ловите на джигголівку або у вас не ідеально гострий двійник; якщо ви ослабили фрикціон чи ваша риба "раптом" струснула головою; якщо ви ледь січете, сподіваючись, що "вона зачепиться сама" чи берете підсак коли риба вже під вершинкою спінінга - у вас вийде не все, що ви задумали.
Висновок: щоб щука не сходила потрібно користуватись професійним монтажем, підсікати максимально сильно і різко, виводити рибу на лінійний курс і підсачувати з першої спроби одним рухом без уповільнень виведення і пауз.
Усі елементи професійного монтажу зібрані на сайті спортивного спінінгу за посиланнями:
